Benutzer:Medmike/Вайсблат Нухим Янкелевич
Dieser Artikel (Вайсблат Нухим Янкелевич) ist im Entstehen begriffen und noch nicht Bestandteil der freien Enzyklopädie Wikipedia. | |
Wenn du dies liest:
|
Wenn du diesen Artikel überarbeitest:
|
Вайсбла́т Нухи́м Я́нкелевич , повне ім'я — Вайсбла́т Мена́хем Наху́м бен Яа́ков (івр. ווייסבלאט, נחום , russisch Вайсбла́т Ну́хим Я́нкелевич [Наум Яковлевич], Vorlage:ДН2 р., с. Народичі Волинської губернії, нині місто Житомирської області — 16 квітня Vorlage:ДС, Київ) — один з найвидатніших єврейських богословів (а-рав а-Гаон). Головний рабин Києва (з 1902 р.). Репресований в СРСР.
Біографія
Мешкав зі своєю родиною у м. Малині Київської губернії. Був викладачем єшиви[1]. Дружина — Берта Лерман, і від шлюбу з нею мав 11 дітей[1]. Наум мав добрі математичні здібності, що використав у створенні «Вічного календаря» в 1890 році (поєднав «сонячний» та «місячний» календарі з врахуванням релігійних та світських свят); товаришував з Шолом-Алейхемом[1].
Був рабином в «купецькій та ремісничий» синагогах міста Києва до часу власної смерті 1925 р., виконував обов'язки третейського судді єврейської громади[2].
Нащадок видатного рабина Баал-Шем Това та визначного каббаліста Яакова Копл-Лифшиця (прямого нащадка середньовічного єврейського тлумача Талмуду та Танаху Раші).
Батько літератора, перекладача, видавця Володимира Вайсблата[3], живописця, графіка та скульптора Йосипа Вайсблата[4], лікаря-стоматолога, доктора медичних наук Соломона Вайсблата[5], дід фізика Вайсблата О. В. та доктора медичних наук Когосової Л. С., прадід мистецтвознавця та видавця Артура Рудзицького. Одна з доньок Нухима Вайсблата Лія стала дружиною українського перекладача Євгена Дроб'язка та матір'ю інженера-будівельника, кандидата технічних наук, дослідника історичної топографії Бабиного Яру Лева Дроб'язка.
Рідний брат Н. Вайсблата — Мордехай-Дов Вайсблат (1872-1930) був Головним рабином м. Житомира в 1922—1930 рр..
1 липня 1922 р. за спробу не допустити вилучення релігійних святинь його заарештували органи ЧК-НКВС[6] та засудили на 5 років позбавлення волі[7].
Похований на Лук'янівському єврейському кладовищі у Києві (склеп), у 1960-х роках могилу перенесено на Міське кладовище «Берківці».
Примітки
Джерела
- Вайсблат Нухим . Вечный календарь. 1890.Vorlage:Ref-ru
- В Киеве обнаружена могила главного раввина города в 1902 — 25 гг. Нухима Вайсблата http://hadashot.kiev.ua/content/v-kieve-obnaruzhena-mogila-glavnogo-ravvina-goroda-v-1902-25-gg-nuhima-vaysblata
- Спивак Вениамин, О братьях-раввинах Вайсблатах и «Вечном календаре» Vorlage:Ref-ru
- גאון יעקב : ספר האחים הרבנים מנחם נחום רב בקיוב [ו]מרדכי דוב רב בז'יטומיר ברבי יעקב װײסבלט : מדברי תורתם, תולדותיהם ... /Geʼon Yaʻaḳov. Author: י. בר-מידות (װײסבלט). ; ; Yaʻakov Bar-Midot, Publisher: [חמו"ל], Tel Aviv : [Ḥ. mo. l.], 728 [1968]
[[Категорія:Юдейські богослови]] [[Категорія:Українські рабини]] [[Категорія:Уродженці Народичів]] [[Категорія:Богослови за алфавітом]] [[Категорія:Педагоги Російської імперії]] [[Категорія:Репресовані в СРСР]] [[Категорія:Померли в Києві]] [[Категорія:Поховані на Лук'янівському єврейському кладовищі]] [[Категорія:Поховані на Берковецькому кладовищі]] [[Категорія:Хасидські рабини]] [[Категорія:Персоналії:Малин]]
- ↑ a b c Тимошенко В. І., Родина ВайсблатівBitte entweder wayback- oder webciteID- oder archive-is- oder archiv-url-Parameter angeben // Малинський міський краєзнавчий музей.
- ↑ Артур Рудзицкий: «Искать, дерзать, мыслить». Дело художника Иосифа Вайсблата (По материалам Архива НКВД-КГБ), 2014 // Асоціація Європейських Журналістів.Vorlage:Ref-ru
- ↑ Костриця М. Ю., Вайсблат Володимир Наумович // Інститут енциклопедичних досліджень НАН України.
- ↑ Дроб'язко Л. Є., Вайсблат Йосип Наумович // Інститут енциклопедичних досліджень НАН України.
- ↑ Полякова І. М., Вайсблат Соломон Наумович // Інститут енциклопедичних досліджень НАН України.
- ↑ Реабілітовані історією (Рабин Мордух-Бер Янкельович Вайсблат), НАН України, вид. «Полісся», м. Житомир, 2011 р.
- ↑ Державний архів Житомирської області.- Ф. Р-1820. — Оп.2. — Спр.2281.Vorlage:Ref-ru