Wassyl Barwinskyj

aus Wikipedia, der freien Enzyklopädie
Wassyl Barwinskyj

Wassyl Oleksandrowytsch Barwinskyj (ukrainisch Василь Олександрович Барвінський, russisch Василий Александрович Барвинский Wassili Alexandrowitsch Barwinski; * 20. Februar 1888 in Ternopil, Galizien, Österreich-Ungarn; † 9. Juni 1963 in Lwiw, Ukrainische SSR) war ein ukrainischer Komponist, Pianist, Musikkritiker und -lehrer sowie Dirigent.

Leben

Wassyl Barwinskyj kam als Sohn des Historikers und ukrainischen Politikers Oleksandr Barwinskyj im damals österreichischen Ternopil zur Welt. Sein Onkel war der Verleger, Historiker, Soziologe und Schriftsteller Wolodymyr Barwinskyj. Wassyl Barwinskyj erhielt 1905/06 seine musikalische Ausbildung unter der Leitung von Vilém Kurz am Konservatorium von Lemberg. Anschließend studierte er an der juristischen Fakultät der Universität Lemberg und im Jahr darauf zog er nach Prag, um dort seine musikalische Ausbildung fortzusetzen. Dort studierte er zwischen 1907 und 1914 an der Philosophischen Fakultät der Karls-Universität und besuchte unter der Leitung von Professor Vítězslav Novák Vorlesungen renommierter tschechischer Musiker.[1] In den 1920er Jahren tourte er mit weiteren Musikern durch den Westen der Ukraine.[2] Zwischen 1915 und 1939 unterrichtete er am Höheren Musikinstitut Lyssenko in Lwiw und war dort später auch Direktor. Eine seiner Schülerinnen dort war Stefanija Turkewytsch, die bei ihm klassische Komposition studierte. 1938 ernannte man ihn zum Ehrendoktor der Ukrainischen Freien Universität in Prag. In den Jahren 1939 bis 1941 und 1944 bis 1948 lehrte er als Professor am Konservatorium von Lwiw.[1] Im Frühjahr 1940 nahm er am Komponistenkongress der UdSSR in Kiew teil. Am 29. Januar 1948 wurde er verhaftet und gemeinsam mit seiner Frau in ein Straflager nach Mordowien[3] deportiert. Nachdem er 1958 entlassen wurde, kehrte er zurück nach Lwiw und versuchte seine vom MGB vernichteten Manuskripte zu rekonstruieren. Er wurde 1964 posthum rehabilitiert.[2] Wassyl Barwinskyj starb 75-jährig in Lwiw und wurde dort auf dem Lytschakiwski-Friedhof bestattet.[3]

Familiengrabstätte auf dem Lytschakiwski-Friedhof

Werk

Barwinskyj war ein neoromantischer Komponist, der sich dem Impressionismus zuwandte. Sein Werk war stets von einer sanften Lyrik geprägt.[4] Zu seinen Werken gehören unter anderem Kunstlieder zur Poesie von Iwan Franko,[4] die Ukrainische Rhapsody für Orchester (1911), die Ukrainische Hochzeit in 2 Teilen (1914), die Kantaten Vermächtnis nach dem gleichnamigen Gedicht von Taras Schewtschenko sowie die Feierliche Kantate zu Ehren des Metropoliten Andrej Scheptyzkyj (1917) und Unser Lied, unsere Sehnsucht nach einem Text von Spyrydon Tscherkassenko (1933).[2]

Kompositionen:

Für Klavier

  • 5 прелюдій (1908)
  • Прелюдія методом Ж.Далькроза (verschollen, 1913)
  • Соната cis-dur (1910)
  • Українська сюїта (1915)
  • Варіації на власну тему с-moll (verschollen, 1909)
  • Варіації на тему української народної колядки B-dur (verschollen, 1917)
  • Варіації і фугета G-dur на українську народну тему (1920)
  • Жаб'ячий вальс (бл.1900-1910)
  • Пісня. Серенада. Імпровізація (1911)
  • «Біль — бій, перемога любові» (1915)
  • 6 мініатюр на українські народні теми: «Заколисана пісня», «Український танок», «Гумореска», «Лірницька пісня», «Думка», «Марш» (1920)
  • «Листок до альбому» (1929)
  • Твори на теми лемківських народних пісень: «Заколисана пісня», «Пісня без слів», «Марш» (1932)
  • Цикл «Наше сонечко грає на фортепіанні»: 20 дитячих п'єс на теми українських народних пісень (1935)
  • Збірка українських народних пісень (1935)
  • Збірка українських колядок і щедрівок (1935)
  • Концерт для фортепіано з оркестром f-moll (1917—1937)

Für Violine und Klavier

  • Сумна пісня (1910—1912)
  • Пісня (1912—1913)
  • Елегія (verschollen, 1925)
  • Соната с-moll, 1 і 2 ч. (verschollen, 1925)
  • «Український танок» з шести мініатюр на українські народні теми для фортепіано, перекладено для скрипки і фортепіано (1925)
  • Твори на українські народні теми: «Пісня», «Гумореска», «Пісня і танок» (1934—1935)

Für Cello und Klavier

  • Ноктюрн (1913)
  • Варіації на українську народну тему («Та пила Лимериха воду»)(1918)
  • Думка (1926)
  • Мелодія (1926)
  • Соната fis-moll (1926)
  • Сюїта (на українські народні мотиви): «Заспів», «Гумореска», «Колискова», «Танець» («Рондо») (1927)
  • Концерт для віолончелі та фортепіано (1956)

Kammer- und Instrumentalensembles

  • Тріо для фортепіано, скрипки і віолончелі а-moll (1910)
  • Тріо для фортепіано, скрипки і віолончелі es-moll (verschollen, 1911)
  • Струнний квартет B-dur (verschollen, 1912)
  • Струнний квартет для молоді на українські народні мотиви (1935)
  • Квінтет для фортепіано, двох скрипок, альта і віолончелі g-moll (1953—1963)
  • Секстет (Варіації на власну тему і фінал-коломийка) для фортепіано, двох скрипок, альта, віолончелі, контрабаса (1915)

Sinfonische Werke

  • Українська рапсодія (1911)
  • Увертюра-поема (verschollen, 1930)
  • Шість мініатюр. Переклад з фортепіано для духового оркестру П.Садівничого і А.Владимирова. Переклади для малого і салонного оркестрів Е.Брауера

Gesangs- und Symphoniewerke

  • Українське весілля у 2-ох ч.: вокально-інструментальні етнографічні картини для мішаного хору, квартету солістів, оркестру або фортепіано в 4 руки (1914)
  • «Заповіт» сл. Т. Шевченка, для чоловічого, мішаного хору і соло баса, симфонічного оркестру або фортепіано в 4 руки (1917)
  • «Наша пісня, наша туга» сл. С.Черкасенка, для мішаного хору і симфонічного оркестру (1933)
  • «В перші роковини» сл. П.Камаринського, для мішаного хору, соло і симфонічного оркестру (verschollen, 1940)
  • «Пісня про Вітчизну» сл. М.Рильського, для мішаного хору і симфонічного оркестру (1940)

Kammer- und Gesangswerke

  • «Вечером в хаті» сл. Б. Лепкого (1910)
  • «В лісі» сл. Б. Лепкого (1910)
  • «Псалом Давида» сл. П. Куліша (варіант — у супроводі симфонічного оркестру, 1918)
  • «Ой поля, ви, поля» сл. О. Кониського (1923)
  • «Ой сумна, сумна темна ніченька» сл. народні (1923)
  • «У мене був коханий рідний край» сл. Г. Гайне (1923)
  • «Щаслива будь» сл. Б. Лепкого (verloren, 1923)
  • «Як любовно невимовна (Колискова)» сл. Г. Чупринки (1923)
  • «Ой люлі, люлі» сл. Т. Шевченка (1923)
  • «Ноктюрн» сл. І. Франка (варіант — begleitet von einem Sinfonieorchester, 1923)
  • «Сонет (Благословенна будь)» сл. І. Франка (варіант — begleitet von einem Sinfonieorchester, 1923)
  • «Пісня пісень» сл. В. Маслова-Стокіз, Trio für Sopran, Klavier und Violine (1924)
  • «Львову» сл. М. Рильського (1940)
  • «Портрет Леніна» сл. М. Рильського (варіант — у супроводі симфонічного оркестру, 1947)
  • «Надія» сл. Лесі Українки (1956)
  • «Я засну» сл. Лесі Українки (1957)
  • «І знов весна» сл. Лесі Українки, Duett (1957)

Chorwerke

Für Chor (a cappella)

  • «Шевченкова хата» сл. Б. Лепкого für gemischten Chor (1919)
  • «Колосися, ниво» сл. Б. Лепкого für gemischten Chor (1920)
  • «Не гнути нам голов» сл. А. Курдидика für gemischten Chor (verloren, 1935)
  • «О краю мій оспіваний» сл. Т. Одудька für gemischten Chor (1940)
  • «Вітчизні» сл. М. Рильського für gemischten Chor (1959)

Für Chor mit Klavierbegleitung

  • «Пісня про вибори 1939 р.» сл. Р. Купчинського für gemischten Chor (verschollen, 1940)
  • «Співа Західна Україна» сл. Ю. Шкрумеляка (verschollen, 1940)
  • «Липневий день свободи» (verschollen, 1940)
  • «На ялинку», «Пісня радянських школярів», «Літо» für Kinderchor

Weblinks

Commons: Wassyl Barwinskyj – Sammlung von Bildern

Einzelnachweise

  1. a b Eintrag zu Wassyl Barwinskyj in der Enzyklopädie der Geschichte der Ukraine; abgerufen am 18. Mai 2021 (ukrainisch)
  2. a b c Eintrag zu Wassyl Barwinskyj in der Enzyklopädie der modernen Ukraine; abgerufen am 18. Mai 2021 (ukrainisch)
  3. a b Барвінський Василь auf tobm.org.ua; abgerufen am 18. Mai 2021 (ukrainisch)
  4. a b Eintrag zu Barvinsky, Vasyl in der Encyclopedia of Ukraine; abgerufen am 18. Mai 2021 (englisch)